Зміни до пенсійного законодавства

 02.01.18


Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148 – VII внесено зміни до 32 законодавчих актів, що регулюють пенсійне забезпечення та соціальне страхування. Закон набрав чинності з 01 жовтня 2017 року – частково, а з

1 січня 2018 року в повному обсязі.

       Скасовано обмеження розміру пенсій працюючим пенсіонерам. З 01.10.2017 року виплату пенсій працюючим пенсіонерам поновлено в повному розмірі.

 

З 01.01.2018 року скасовано право на призначення пенсії педагогам за вислугу років.

Але якщо вони на день набрання чинності Законом № 2148 мають стаж, необхідний для призначення цієї пенсії не менше 26 років 6 місяців, який передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05. 11. 1991 № 1788 – XII то мають право еа пенсію за вислугою років.

Для отримання пенсії за віком необхідно мати відповідний вік та страховий стаж.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначаються умови призначення пенсії за віком. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Розмір пенсії відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залежить від заробітної плати та відпрацьованого страхового стажу.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року — не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року — не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року — не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року — не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року — не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року — не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року — не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року — не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року — не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року — не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року — не менше 35 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:

по 31 грудня 2018 року — від 15 до 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року — від 16 до 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року — від 17 до 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року — від 18 до 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року — від 19 до 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року — від 20 до 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року — від 21 до 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року — від 22 до 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року — від 23 до 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року — від 24 до 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року — від 25 до 35 років.

 

 

 

 

Трудовий чи страховий стаж? Яка різниця?

Трудовий стаж – це періоди офіційної роботи, які підтверджуються записами в трудовій книжці.

Страховий стаж – це період, упродовж якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний внесок, іншими словами – це той період, за який працівник, або хтось замість нього, наприклад, роботодавець, сплачував страхові внески до Пенсійного фонду України. Сплатили – є стаж, не сплатили – стажу немає.

Він обчислюється за даними персоніфікованого обліку.

Важливо! З 1 січня 2004 року для призначення пенсії обчислюється страховий стаж!

Увесь трудовий стаж, який був у людини до 2004 року, автоматично стає в страховим стажем. Фактично за цей період трудовий стаж перейменували в страховий. Після 2004 року людина повинна заробляти саме страховий стаж і робити це в єдиний спосіб – сплачувати страхові внески.

Страховий стаж обчислюється в місцях. Неповний місяць роботи зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша, ніж мінімальний страховий внесок.

Мінімальний страховий внесок – сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати й розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Що стосується періодів трудової та іншої діяльності, що проходили до 1 січня 2004 року, то відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ці періоди зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, тобто відповідно до статей 56 – 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Обчислення страхового стажу здійснюється на основі наступних періодів діяльності:

Періоди діяльності

За період до 1 січня 2004 року

За період після 1 січня 2004 року

Навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.

Зараховується лише період з денною формою навчання і підтверджується дипломами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. Не зараховується до трудового стажу : час навчання в заочних і вечірніх вищих і середніх спеціальних навчальних закладах; період перебування в академічній відпустці студентів вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; час навчання на річних підготовчих курсах при вищих навчальних закладах; період відпустки, яка надавалася після закінчення вищого і середнього спеціального навчальних закладів.

Не зараховуються до страхового стажу періоди навчання після 1 січня 2004 року в училищах, вищих, середніх та інших навчальних закладах. Зараховуються до страхового стажу лише періоди проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за направленням підприємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії згідно із законодавством).

Тимчасова непрацездатність

Зараховується.

При цьому тривалість тимчасової непрацездатності, яка розпочалася в період роботи і продовжується після звільнення, встановлюється на підставах довідок, виданих за місцем цієї роботи.

Зараховується за даними персоніфікованого обліку з урахуванням суми сплачених внесків.

Час догляду за малолітніми дітьми, але не довше до досягнення кожною дитиною 3 – річного віку

Зараховується.

Працюючим громадянам – за даними трудової книжки, непрацюючим матерям — на підставі свідоцтва про народження дитини або виписки із паспорта, а також документів про те, що до досягнення дитиною 3 – річного віку мати не працювала.

Зараховується за даними персоніфікованого обліку ( страхові внески до Пенсійного фонду сплачує Держбюджет).

Час відпустки без збереження зарплати, визначений у медичному висновку, але не більше як до досягнення дитиною 6 – річного віку.

Зараховується на підставі трудової книжки.

Не зараховується.

Час догляду за інвалідом І групи або дитиною з інвалідністю до 16 років, а також за престарілим.

Зараховується на підставі акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду та документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи і дітей з інвалідністю). Акт обстеження фактичних обставин здійснення огляду складається органами Пенсійного фонду на підставі відомостей, одержаних від органів управління житловим фондом, сільських, селищних, Рад народних депутатів, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їхніх сусідів, інших даних.

Зараховується одному з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, а також непрацюючим особам, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80 – річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

 

Також надана можливість «купити» необмежену кількість місяців стажу до 1 січня 2018 року. Тривалість купленого стажу враховується лише для призначення права на пенсію (для підвищення розміру пенсії не враховується).

 

 

Перерахунок пенсій для наукових та науково – педагогічних працівників.

Спеціальні пенсії, які вже призначені, будуть виплачуватися й надалі. Зміни стосуватимуться лише науково – педагогічних працівників, які виходитимуть на пенсію після набрання чинності цього закону. Але в них є право переходу на пенсію за віком за необхідності.

Для виплати пенсій науковим та науково – педагогічним працівникам мають значення: дата виходу на пенсію та посада, яку особа обіймає на цей час. Щодо дати, яка впливає на розмір виплачуваної пенсії, то законодавство розмежовує пенсії на:

  • призначені до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668 – VI – 01.10.2011;
  • призначені після 01.10.2011.

До 1 жовтня.

Так, якщо пенсії на умовах Закону України «Про наукову та науково – технічну діяльність» призначено до 1 жовтня 2011 року, то виплату пенсій працюючому пенсіонеру – незалежно від того, яку посаду він наразі обіймає – поновлюють відповідно до закону, за яким її призначено.

Після 1 жовтня.

Якщо на умовах Закону України «Про наукову та науково – технічну діяльність» призначено після .1.10.2011 і особа продовжує працювати для них пенсію виплачують за тим Законом, за яким вона призначена, незалежно від дати її призначення та посади, яку обіймає особа.

Якщо перерахунку пенсій не відбулося, то необхідно звернутись до Пенсійного фонду за місцем прописки з відповідною заявою для поновлення розміру пенсії.

Отже, для перерахунку пенсії важливими є:

  • страховий стаж;
  • рік виходу на пенсію;
  • середня заробітна плата в роки виходу на пенсію.

Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється:

  • на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян при стажі 30/35 років (для пенсії, призначених до 01.10.2011 р. – за наявності стажу, відповідно, 20/25 років), збільшився на 79, 00 грн.;
  • з 1 січня 2018 року, на рівні 40 відсотків від мінімальної заробітної плати, але не менше ніж розміру прожиткового мінімуму, при стажі 30/35 років, після досягнення 65 років;
  • у разі відсутності повного стажу – виплачується пропорційно менший розмір пенсії.

Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком, виплачується після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначеного Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

Призначати ( у період з 01.01.2018 по 31.12.2020) тимчасову соціальну допомогу особам, які досягли встановленого пенсійного віку, мають страховий стаж не менше 15 років, але не набули права на пенсійну виплату – на період до придбання права на пенсію за віком, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Право на достроковий вихід на пенсію мають:

– особи з інвалідністю по зору I групи – сліпі та особи з інвалідністю з дитинства I групи – після досягнення чоловіками 50 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років у чоловіків і не менше 10 років у жінок;

– жінки, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, – після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

Підготувала: Мураховець Є. Ю.



© 2014 Профспілка працівників освіти і науки