• На головну /
• Новини /
• Закон про оптимізацію трудових відносин: роз’яснення Міністерства екон...

Закон про оптимізацію трудових відносин: роз’яснення Міністерства економіки

 28.07.22

Мінекономіки опублікувало лист від 19 липня 2022 року, в якому надає роз’яснення щодо Закону України від 01.07.2022 р. №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин».

Коментарі Міністерства економіки інформують про наступне.

Щоб припинити дію трудового договору у зв’язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль мають бути одночасно дотримані дві обов’язкові умови:

• фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль;
• відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль (немає значення поважна чи неповажна причина такої відсутності).

Обов’язкова умова, щоб звільнити працівника у зв’язку з неможливістю забезпечити його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку зі знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій, є обґрунтована неможливість забезпечувати працівника роботою, визначеною трудовим договором та трудовою функцією, яка безпосередньо пов’язана з повним знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.

При звільненні у зв’язку з переведенням на інше підприємство з працівником проводять повний та остаточний розрахунок та, у разі наявності підстав, — виплачують грошову компенсацію за всі невикористані ним дні відпусток відповідно до законодавства. Новий роботодавець не несе зобов’язань щодо відносин, які були у працівника з попереднім роботодавцем.

У зв’язку з тим, що прикінцеві та перехідні положення Закону № 2352 не визначають особливості застосування норми частини 3 статті 119 КЗпП, з дня набрання чинності Закону № 2352 працівникам, призваним (прийнятим) до дня набрання Законом № 2352 на військову службу, роботодавець припиняє виплачувати середній заробіток.

Збільшення тривалості робочого часу у період воєнного стану до 60 годин на тиждень є правом роботодавця і не передбачає встановлення такої тривалості для всіх в обов’язковому порядку.

        Роботу у вихідні дні компенсують, як і у мирний час, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП.

Обмеження тривалості щорічної основної відпустки працівника у період дії воєнного стану є правом, а не обов’язком роботодавця.

Запроваджено новий вид відпустки без збереження заробітної плати, що надають працівнику в обов’язковому порядку за його заявою. Мінекономіки звертає увагу, що ця відпустка не належить до відпусток без збереження заробітної плати, які надають працівнику відповідно до статей 25, 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.

Головна умова призупинення дії трудового договору – абсолютна неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором: роботодавця — надавати роботу, працівника — виконувати роботу.

Забезпечена можливість оскаржити призупинення дії трудового договору, дію якого призупинили до набрання чинності Законом № 2352.

Джерело – Expertus:Кадри