Чи є законним звільнення пенсіонера

 12.11.19


     Сьогодні досить часто й освітяни-пенсіонери, і голови профкомів задають запитання чи може директор школи звільнити працівника-пенсіонера, чи можна зменшити навчальне навантаження учителю-пенсіонеру, мотивуючи тим, пенсіонер часто хворіє, працює повільніше за молодих колег, не володіє комп’ютером, і є інший, більш працездатний кандидат.

         Цю ситуацію ще «підігрівають» пропозиції окремих депутатів, які пропонують унести в законопроєкт «Про повну загальну середню освіту» норми про звільнення учителів-пенсіонерів та переведення їх на строкові трудові договори. 

         Наголошуємо, що звільнення пенсіонера лише з мотивів досягнення пенсійного віку, ініційоване адміністрацією, спричинить трудовий спір і кримінальну відповідальність. Директору, можливо, доведеться навіть сплатити штраф до 51 тис. грн із власної кишені.

         Профком, захищаючи права пенсіонера, повинен керуватися такою нормативною базою.

         По-перше, припиняти трудовий договір з ініціативи роботодавця можна тільки на законних підставах, а в КЗпП України немає спеціальної підстави для звільнення у зв’язку з досягненням пенсійного віку. Більше того, закон забороняє звільняти працівника за ініціативою власника з мотивів досягнення пенсійного віку (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні») та будь-яку дискримінацію у сфері праці, у т. ч. залежно від віку (ст. 2-1 КЗпП).

         По-друге, скорочення посади, яку займає пенсіонер, з подальшим прийняттям іншого працівника порушує закон. Упродовж року після скорочення працівник має право на поворотне прийняття на роботу, якщо роботодавець приймає працівників аналогічної кваліфікації (ч. 1 ст. 42-1 КЗпП). Якщо скоротити посаду, а потім ввести її знову, доведеться насамперед пропонувати роботу звільненому пенсіонеру, а не комусь іншому.

         По-третє, звільнити через стан здоров’я - незаконно. КЗпП допускає звільнення внаслідок виявленої невідповідності виконуваній роботі через стан здоров’я (п. 2 ст. 40 КЗпП). Але якщо працівник тривалий час працює на підприємстві і немає медичних протипоказань щодо роботи, застосовувати пункт 2 статті 40 КЗпП неправомірно.

         По-четверте, суд поновить на роботі звільненого пенсіонера та зобов’яже директора оплатити весь час вимушеного прогулу.

Держава забезпечує захист прав, свобод і законних інтересів громадян похилого віку в судовому та іншому порядку, встановленому ч. 1 ст. 49 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

        По-п’яте,  незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів карається штрафом 2000-3000 нмдг (34 000-51 000 грн), або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років (ст. 172 Кримінального кодексу України).

         Отже, на сьогоднішній день законних підстав для звільнення працівників пенсійного віку чи обмеження їхніх трудових прав немає.

 

Любов Корнійчук, заступник голови Одеської

 обласної організації Профспілки
 


 



© 2014 Профспілка працівників освіти і науки