Питання: Чи правомірно вираховувати з вчителів гроші за замінені уроки, якщо заміни проводились не фаховими спеціалістами, наприклад географія зам


      У випадку заміни відсутнього учителя іншим учителем забезпечується оплата праці за додатково проведені уроки, порядок здійснення якої унормовано п.73 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України 15 квітня 1993 року № 102.

            При оплаті за години заміщення тимчасово відсутніх у зв‘язку з хворобою або з інших причин вчителів, яке тривало не більше двох місяців, здійснюється погодинна оплата праці.

               Розмір погодинної ставки заробітної плати визначається шляхом ділення місячної тарифної ставки, встановленої за відповідну норму годин навчального навантаження на тиждень, на середньомісячну кількість годин, передбачену балансом робочого часу на відповідний рік.

            Якщо заміщення тривало понад два місяці, то оплата праці учителя провадиться з першого дня заміщення за всі години фактичного педагогічного навантаження в порядку, передбаченому п. 68 Інструкції, а саме, шляхом множення ставки заробітної плати на їх фактичне навчальне навантаження на тиждень і ділення цього добутку на встановлену норму годин на тиждень.

            У листі МОН № 1/9-770 від 28.11.2008 року дано роз’яснення, що, як правило, керівники навчальних закладів повинні організувати заміщення тимчасово відсутніх учителів учителями тієї ж спеціальності, забезпечивши оплату праці відповідно до пп. 73, 68 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти.

        Отже, у виняткових випадках, коли неможливо забезпечити фахову заміну, допускається заміна будь-яким учителем з метою недопущення бездоглядності дітей та забезпечення збереження їхнього життя і здоров»я.

 

        Із заробітної плати вчителя без його письмової згоди не мають права здійснювати відрахування, крім випадків, передбачених законодавством України. Це прибутковий податок і єдиний соціальний внесок.

       Крім того, відповідно до статті 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати працівників провадяться для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

            1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

             2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки.               

             Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 356 статті 36 і пунктах 12 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв’язку з переходом на пенсію;

                  3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).  

 

 

 

 

 

 


Відправити запитання

© 2014 Профспілка працівників освіти і науки